Більшість вважає, що добро – це лише
допомога іншим. Але ж добром можуть бути й думки, ставлення, спогади.
Думаю, що ДОБРО – це любити і пам’ятати
своїх близьких. Навіть коли вони вже далеко.
Ми з дідусем були друзями. Влітку я
часто проводила з ним час. Разом ми сиділи на березі, гуляли з собаками,
гойдалися на гамаку, смакували морозивом. А ще стрибали у воду – так, щоб не
дізналася мама. І саме дідусь навчив мене плавати. Це були прекрасні й дуже
веселі моменти! Дідусь був молодим, життєрадісним, обожнював жартувати і завжди
смішив мене. Хіба ж це не ДОБРО?
Адже для кожного воно має своє значення.
Для когось – це допомога бідним, для когось – захищати Батьківщину, а для інших
– просто бути поруч, любити й підтримувати.
Дідуся вже немає поруч – зненацька й
несподівано. Але він залишився у моєму серці та
у спогадах. Ці спогади і є добром!
Ніна Артеменко, м. Київ
