Унікальний папір ручної роботи народжується у папірні при центрі української культури у Таллінні. Тут зібрані різні верстати, преси, голландський бітер - машина, яка переробляє природні волокна в масу – так звану пульпу.
Багато століть тому назад, монахи, які записували історичні події, мали необхідність у папері. Але пергамент коштував дорого і довелося шукати заміну. Тому ченці почали робити папір самотужки. Сировина для виготовлення – старий – престарий льняний одяг. І чим старішим він був, тим краще. Ганчір'я, яке розвалювалось в руках ідеально підходило для створення паперу. Найважчий процес – розтирання розм'яклої тканини. Ганчір'я терли на камені і так з'являлась пульпа – сировина для паперу. Зовні ця маса схожа на густу кашу. Такий папір був екологічно чистим, цупким, довговічним.
Якщо до пульпи додати рослинки, гриби, зела, какао чи каву - то такі інгредієнти зафарбують папір в неповторний колір.
Отже, є у вас пульпа. Залишилось додати до неї води. Чим більше додасте, тим тоншим вийде папір. Згодом, за допомогою спеціальної рамки, ніби черпаком, черпаєте папір. Саме тому його назва – черпаний.
Час виготовлення достатньо довгий залежить від формату. Наприклад, якщо це формат А3 – то під силу зробити лише 85 аркушів протягом дня. Після чого вони ще 3 доби сохнуть. Папір із натуральної сировини довговічний. Може зберігатись і до тисячі років на відміну від паперу із целюлози.
