Напевно кожен з нас колись чув про таке
поняття як добро , але всі його розуміють по-своєму. Для мене, наприклад ,
добро - це людські вчинки , які допомагають іншим та хоч трішки змінюють світ
на краще. На мою думку, в нас час люди дуже жорстокі та байдужі, тому такі
чесноти як доброта і милосердя дуже їм потрібні для порятунку своїх душ та
майбутнього своїх нащадків…
Зараз у нашій державі іде війна, війна,
яка кожного дня забирає на той світ найкращих синів та дочок України, руйнує
міста,залишає сиротами дітей, жінок – вдовами, а матерям не дає попрощатися з
єдиною кровинкою… Багатьом людям байдуже до цих кровопролитних подій,але не всі
мають кам’яне серце. Такі люди стають волонтерами, які допомагають чим можуть
знедоленим переселенцям, сім'ям покійних захисників Батьківщини і живим на
фронті, які самовіддано боронять нашу землю та наш спокійний сон.
Такі особи є справжнім прикладом
доброти, відчайдушності, небайдужості. Але це не означає що добро можна творити
тільки таким способом, починати слід з найпростішого. Коли ти допоможеш комусь
у справах, нагодуєш взимку голодну пташку або кошеня чи пожертвуєш кілька
гривень на лікування хворого або просто подаш милостиню нужденному в переході –
це все добрі вчинки , звісно, не таких великих масштабів як порятунок планети
від апокаліпсису, та інколи він цінується навіть більше , адже добрі вчинки це
прояв щирого серця, яке ніколи не прагне винагороди від оточуючих.
Справжні християни створені Богом для
добра , і через це наш месія Ісус Христос завжди розповідав багато притч про цю
чесноту , але мені найбільше запам’яталась притча ,. Про свічку та підсвічник’’
, яку ми читали на уроці християнської етики у 6 класі… Тут ідеться про свічку,
котру люди запалюють і завжди кладуть у підсвічник,а не під посудину, щоб
світло від неї розходилось по всій кімнаті. Мораль така: ми – це свічки, світло
яких – це добро , яке облагороджує світ навколо нас як світильник темряву…
Тож знайте , що ви хоч і маленькі, але
свічки, які запалюються від найменшої іскринки – поклику вашого серця, яке
здатне на великі подвиги…
Софія Апостолова, м. Калуш
