Унікальну "Книгу добра" із саморобного паперу виготовляють українці в Естонії. Процес створення книги довготривалий - одна сторінка в тиждень. Папір із бавовни, льону та різноманітних трав зберігатиметься тисячу років. Долучилися до проекту більше 300 тисяч учасників. З автором однієї з історій зустрілася Анна Демиденко.
"После очередного обстрела Авдеевки і околиць ми приехали с ребятами просмотреть територию обстрела, там как раз стояли ребята Збройних сил, вместе с ними и просматривали и в одном из окопов нашли вместе с ними мину", - розповідає В'ячеслав Глущенко, старший лейтенант поліції, учасник АТО.
Так починається історія за номером 89 у Книзі Добра. В'ячеслав та Максим її автори. На фронті вони з 2014-го, бачили всього, але саме та міна, кажуть - змінила їхнє життя.
"При более детальном осмотре - не было взрывателя и на мине что-то было написано. Подняли, почитали - "Ребята - это все что я могу для вас сделать" - было написано на мине, которую мы нашли", - розповідає В'ячеслав Глущенко, старший лейтенант поліції, учасник АТО.
"Слухов ходит очень много, вот про надписи на минах без взрывателей, действительно очень много, все-таки там тоже наверное есть адекватные люди. Это дает все-таки надежду и веру, что всё это не зря", - переконаний Максим Агафонов, помічник командира полку "Київ", лейтенант поліції.
Ідея створити книгу історій про добро належить консулові Угорщини в Івано-Франківській області - Василю Вишиванюку та директорові Центру української культури в ТАллінні - Анатолію Лютюку. Історії з ілюстраціями писали діти та дорослі з усіх куточків України. Далі літературна рада на чолі з письменницею Марією Матіос відібрала 50 найзворушливіших.
А це вже процес створення книги. Для виготовлення паперу беруть тканину з одягу авторів і трави з їхнього регіону. Змішують у пристрої, якому понад 400 років - голландському бітері.
"Потім цей папір, це ще не папір, а так звана пульпа - вона кладеться в воду і рамками зачерпується і робиться папір - черпаний папір", - розповідає Нестор Лютюк, працівник центру української культури (Таллінн).
Далі така сторінка 3-4 дні висихає. Потім на ній каліграфічно виводять текст гусячим або лебединим пером.
"Ось це написано зараз гусиним пером, і потім коли цим пером ми написали ми переводимо це на плівку і потім можем друкувати", - показує Нестор Лютюк, працівник центру української культури (Таллінн).
На створення одного аркуша йде щонайменше тиждень. А сам папір зберігається до тисячі років. Наклад Книги Добра - сто примірників. Половину передадуть до найбільших бібліотек світу.
"Це бібліотека Конгресу Америки, Олександрійська бібліотека, бібліотека у Ватикані, в Україні - це бібіліотека Вернадського", - говорить Нестор Лютюк, працівник центру української культури (Таллінн).
Ще 25 книг роз'їдуться на зберігання в бібліотеки усіх областей України. Презентацію планують на весну.
