Доброго вечора!
Мене звати Порчинська віра шпильова, я із м.Кам'янець-Подільський.
Дізналася про проект від друзів у Facebook. Оксана Яблонська, керівник групи"Севама" запросила взяти участь у конкурсі історій про добро. Я мала великий багаж історій. За професією я журналіст і сотні разів писала про добродіїв. Обрала ж для Книги історію "Хліб від бандерівців", бо над усе прагну бачити Україну єдиною. У вільний час пишу книги, вирощую квіти, доглядаю сад.
«Книга Добра» зробила життя насиченішим, добрішим і значущішим, а я (пенсіонерка) стала популярною, як кінозірка. Запрошують у школи, щоб виступити перед учнями. Коли показую авторську сторінку з Книги Добра, на черпаному папері, всі захоплюються. Наша національна ідея - це творення добра у вільній країні. Добро - це найвища сутність древньої української нації.
Радію коли творю добро і коли дізнаюсь, що його творить усе більше людей. Тішусь, як ростуть діти, адже у нас росте талановита і патріотична молодь, а ще захоплююсь цвітінням квітів.
Мрію про сильну, заможну, мирну незалежну Україну. Таку, яка дасть відсіч усім ворогам. Власне, це найголовніша мета та мрія мого життя. Намагалася робити все від мене залежне, аби це стало реальністю. Менших мрій є дуже багато. Хочеться побувати, наприклад в Естонії, в Центрі української культури, де народилася «Книга Добра». Чи в Празі, де після поразки УНР творила вся наша еліта. Чи в Парижі...
У «Книги Добра» вже невдовзі будуть сотні мільйонів читачів у всьому світі. Я щаслива, що причетна до неї і хочу закликати їх, коли вони, прочитають історії добра з України, щоб поспішили проявити свої серця в добрих справах. І тоді на всій планеті не буде ні війн, ні сиріт та біженців, люди доброї волі зуміють спинити будь-якого агресора, брехню, винищення природи, корупцію та інше зло. Дорогі мої земляни! Не лінуйтеся щомиті творити добро!
Мене звати Порчинська віра шпильова, я із м.Кам'янець-Подільський.
Дізналася про проект від друзів у Facebook. Оксана Яблонська, керівник групи"Севама" запросила взяти участь у конкурсі історій про добро. Я мала великий багаж історій. За професією я журналіст і сотні разів писала про добродіїв. Обрала ж для Книги історію "Хліб від бандерівців", бо над усе прагну бачити Україну єдиною. У вільний час пишу книги, вирощую квіти, доглядаю сад.
«Книга Добра» зробила життя насиченішим, добрішим і значущішим, а я (пенсіонерка) стала популярною, як кінозірка. Запрошують у школи, щоб виступити перед учнями. Коли показую авторську сторінку з Книги Добра, на черпаному папері, всі захоплюються. Наша національна ідея - це творення добра у вільній країні. Добро - це найвища сутність древньої української нації.
Радію коли творю добро і коли дізнаюсь, що його творить усе більше людей. Тішусь, як ростуть діти, адже у нас росте талановита і патріотична молодь, а ще захоплююсь цвітінням квітів.
Мрію про сильну, заможну, мирну незалежну Україну. Таку, яка дасть відсіч усім ворогам. Власне, це найголовніша мета та мрія мого життя. Намагалася робити все від мене залежне, аби це стало реальністю. Менших мрій є дуже багато. Хочеться побувати, наприклад в Естонії, в Центрі української культури, де народилася «Книга Добра». Чи в Празі, де після поразки УНР творила вся наша еліта. Чи в Парижі...
У «Книги Добра» вже невдовзі будуть сотні мільйонів читачів у всьому світі. Я щаслива, що причетна до неї і хочу закликати їх, коли вони, прочитають історії добра з України, щоб поспішили проявити свої серця в добрих справах. І тоді на всій планеті не буде ні війн, ні сиріт та біженців, люди доброї волі зуміють спинити будь-якого агресора, брехню, винищення природи, корупцію та інше зло. Дорогі мої земляни! Не лінуйтеся щомиті творити добро!
