Мене звати Ярошинська Кіра, я учениця Житомирської міської гуманітарної гімназії №23.
Моя вчителька з української мови знає про моє захоплення писати твори, тому одного ранку я несподівано отримала від неї усю потрібну інформацію щодо проекту «Книга Добра». Я взялася за це більш тому, що мені подобається пробувати щось нове, ніж з-за розрахунків на перемогу. Перемога у проекті дала мені змогу вперше перетнути кордон рідної країни. Я надовго запам'ятаю цю поїздку, бо саме вона стала останнім поштовхом до того, щоб я остаточно зрозуміла, що хочу подорожувати світом. Окрім цього, я здобула впевненість у тому, що іноді достатньо лише спробувати, щоб отримати несподіваний результат.
Чесно кажучи, мої захоплення досить різноманітні. Так, малювання та письмо для себе я обрала, як спосіб невербально висловити свої думки. Цим я самостійно займаюся вже здебільшого шість років, іноді це приносить мені невеличкий заробіток. Разом із цим я обожнюю грати на гітарі. У інший час катаюся на скейті по місту.
Найбільша радість для мене - відчуття адреналіну. Мені достатньо лише бути собою при будь-яких умовах, щоб відчути це. Я полюбляю, коли близькі сміються, і саме заради них я готова поступитися чим завгодно.
Я більш віддаю перевагу діям, ніж мріям. Намагаюся жити моментом, і зроблю усе заради того, щоб залишатися сміливою та ризиковою. Я не хочу провести своє життя на одному місці у тихому куточку світу, ні. Подорожі та нові враження, люди та відчуття - ось моя жага до життя.
Я знаю, що кожен з вас так чи інакше зіштовхується з труднощами. Я розумію. Але ось що - ніколи не здавайтеся. Зробіть перерву, відпочиньте від усього, зупиніться і глибоко вдихніть повітря. Я хочу, щоб ви вірили у себе та були хоробрими, бо немає тієї речі, з якою людина була б не в силі боротися. Адже після шторму ми завжди побачимо сонце, чи не так?
