Максимчик Марцінковський – це учень
нашої Надвірнянської ЗОШ І-ІІІ ст. №1. Це добрий, здібний учень, який дуже
любить читати. Здається, що немає жодної дитячої книги, яку б він не прочитав.
Він дуже відрізнявся від своїх ровесників: дуже мало сидів у соціальних
мережах. Зате він захоплювався грою в шахи. До цього залучив його дідусь.
Підліток навіть організував в школі турнір юних шахістів. Як було приємно
бачити, що у школі на перервах і після уроків учні різного віку носили шахові
дошки, обговорювали різні ходи та шахові партії. Це було мрією нашого п’ятикласника.
І ця мрія збулася! Радості не було меж.
А вже після Нового року в сім’ю
Максима прийшла велика біда. Страшний діагноз вирвав із звичного життя нашого
друга, та онкології не вдалося подолати жагу до життя Максима, наше прагнення
врятувати хлопця.
Ми цілою школою збирали кошти для
лікування, малювали малюнки, писали листи Максимові, щоб підтримати його у
боротьбі з недугою.
А напередодні Паски організували міську
акцію з розпису писанок. Ці унікальні дитячі писанки діти продавали біля
надвірнянських храмів ( а їх у Надвірній аж п’ять). Навіть бракувало цих
витворів дитячого мистецтва, бо бажаючих долучитися до цієї доброї справи було
набагато більше. Всі зібрані дитячі кошти були передані мамі Максимчика на
лікування за кордоном.
Чужої біди не буває. Разом ми подолали
недугу. Наша доброта врятувала ще одне життя.
Олександр Букатюк, м. Надвірна
