Це сталося минулої зими. Як завжди, я
йшла зі школи однією й тією ж дорогою попри продуктовий магазин. Цей магазин
знаходиться в центрі міста, тож багато безхатьків там сидять з дня у день і
просять грошей на їжу. Отож, проходячи повз, я завжди звертала увагу на одного
чоловіка. Він сидів коло входу в магазин і був одягнений в куртку з великою
зіркою на спині, а на штанях світилися такі дірки, наче чоловіка рвала зграя
собак. Щодня я все більше замислювалась, що ж з ним сталося, де він ночує, як
йому живеться в таких умовах. Я живу у затишному будинку, прокидаюсь у теплому
ліжку, одягаю теплі гарні речі, а він навіть зимової куртки не має... Щоразу перед
моїми очима з’являлися нові картини трилера під назвою «Неймовірні історії
містера БХ». Я навіть подругам розказувала ці видумані оповідання, видаючи їх
за кадри якогось серіалу.
Як я вже казала, це було взимку. Якось
вдарили справжні морози. Здавалося, коли вдихаєш холодне повітря, замерзає душа
десь там всередині. З тих грошей , які мені давала мама в школу, я тепер значну
частину витрачала на гарячий чай та
гамбургер. Чай – це найкращий напій для зими. Виходячи з магазину з чаєм, я
знову побачила того безхатька. Він був у тих же драних собаками штанях, у тій
же геть не зимовій куртці… Я проминула чоловіка, аби йти далі, вигадувати нову
історію з його життя… І тут раптом моя замерзла душа чомусь заболіла. Я
зупинилася від несподіванки. Постояла хвилинку , розвернулася - і віддала безхатьку свій чай і гамбургер. Він
так зрадів, ніби це була тисяча, ні –
десять тисяч гривень… Ідучи вниз по вулиці, я не відчувала холоду всередині, а
може, надворі раптом потепліло... Упродовж наступного місяця я майже щодня
приносила Едварду (так я назвала героя свого трилера ) чай і щось смачненьке, і
мені ні на секунду не було шкода, що іноді сама залишалася без перекусу. Навпаки, хотілося зробити щось більше. Я вже
майже придумала план порятунку Едварда, але раптом він зник… Я більше не бачила
свого безхатька. Але завжди пам’ятатиму свою паперову склянку чаю і його вдячний погляд …
Склянка чаю здається такою дрібницею,
але може підняти комусь настрій і навіть зігріти змерзлу душу.
Поліна Богдановська, м. Чернівці
