Добрі
справи людей високо оцінювалися в усі часи. Коли ми говоримо про добрі справи,
згадуємо тих, які їхали за тридев’ять земель рятувати людей від хвороб, вчити
дітей, допомагати жертвам катастроф.
У світі є чимало доброго – люблячі
батьки, затишний дім, друзі. А з іншого боку, в нашому світі є багато болю,
хвороби, нещасні випадки, злочини, війни, підлість. Хіба нам байдуже, коли
хтось плаче, бо його образили, зрадили, або це останній крик серця, щоб
врятувати життя?
Мабуть, у нашому непростому світі
складно творити добро. Люди найчастіше думають тільки про себе і не хочуть
допомагати іншим просто так, без якоїсь вигоди. Гроші, багатство, кар’єра…
Важко бути добрим. Але добро – це не сотні вкладених у щось тисяч. Наприклад,
для мене добро – це хороша, корисна справа, яка зроблена не заради власної
вигоди, а для блага іншої людини. Доброта дає можливість ставати кращим самому
і допомагати стати кращим оточуючим людям. Доброта дає сили для перетворення
світу на краще. Дуже важливим є прояв доброти у повсякденному житті. Одним із
прикладів безкорисливої доброти я вважаю допомогу відомої української співачки
Тіни Кароль 11-річній дівчині Валерії з м. Озерного Житомирської області. Ця
дівчинка – онкохвора. Вона вже втомилася боротися з своєю жахливою хворобою.
Але у неї була одна мрія – заспівати разом із Тіною Кароль. Це прохання
сколихнуло соцмережі. Завдки волонтерам відома співачка приїхала до дівчинки
просто додому та здійснила її заповітну мрію – заспівала разом із маленькою
мрійницею. Нехай на хвилину, але ця дівчинка змогла відчути себе щасливою.
Співачка дала моливість зрозуміти, що мрії здійснюються…
Творити добро – це так просто. Для Тіни
це не вартувало нічого. А для Валерії –
радість, щастя, позитивні емоції, які допоможуть їй боротися з хворобою.
Головне не бути черствим, байдужим, вчасно відгукуватися на чуже горе,
простягувати руку допомоги, віддати частинку своєї душі. Завжди потрібно
пам’ятати, що доброта обов’язково повертається тому, хто її робить. А ще слід
пам’ятати про те, що добрі справи не потребують похвали. Ми маємо просто бути
добрішими один до одного.
Не треба відкладати добрі справи, тому
що ніхто не зможе зазирнути у завтрашній день. Хто знає, що станеться з нами
завтра? Адже ми самі можемо потребувати допомоги.
Не відкладайте добрі справи на
майбутнє! Творіть їх сьогодні, ідіть із ними у завтра…
Софія Беркута, м.Житомир
