Що таке добро?
Добро - це гармонія світу, тобто поняття абсолютне, незмінне, яке не залежить
від чиїхось поглядів або точок зору. “Творити добро” - означає робити світ
трохи кращим. А що таке доброта? Начебто, різниця у дві букви, але поняття
зовсім різні. За поясненням, у словнику Ожегова доброта — це якість людини, що
виражає її здатність і прагнення робити людям добро. Для доброти дуже важливі
напрямок її застосування та правильне розміщення пріоритетів. Треба завжди
аналізувати, кому допомагати, кому не заважати, про чиї інтереси піклуватися.
Але не до усіх треба проявляти доброту. Задумайтесь: чи варто, наприклад,
залишатися хворим і не лікуватися лише заради того, щоб не вбивати бактерії і
віруси, таким чином “роблячи добро”?
Але коли доброта людини дійсно
потрібна, вона впевнена в собі і знає, що робить. Робити добро приємно, навіть
приємніше, ніж тоді, коли тобі зроблять
щось добре — та це і не дивує. Коли робиш добро, у тебе за спиною ніби
з'являються крила — хочеться летіти по небу й дарувати усім радість і щастя. Це
відчуття знайоме не кожному, адже так багато людей, які роблять добро за
наказом, а не з власного бажання.
Найбільше добра роблять діти. Адже
недарма кажуть, що чим старша людина за віком — тим менше в неї серце. Одного
разу я стала свідком історії, яка перевернула мої думки з ніг на голову.
Було це восени. Гуляючи в парку, я
помітила маленького хлопчика, приблизно 4-5 років, з матір'ю. Під лавкою, біля якої саме проходили
матір із сином, забилося кошеня — зовсім мале, на вигляд, не більше місяця від
народження. У маленькій людині прокинулось добро. “Мамо,
візьмемо кошеня, скоро зима, воно тут замерзне і помре!” - хлопчик
простягнув рученята до тваринки. Я б і сама так зробила на його місці, але
дужче за все мене здивувала реакція мами хлопчика. Їй вистачило одного погляду
на дитину і на кошеня, щоб заволати у весь голос про те, що її син ще малий,
про те, що усі тварини — одна суцільна проблема й помилка прнироди, про те, що
вона піде з дому, якщо дитина візьме тваринку і таке інше. Здавалося б, нічого
незвичайного, але через кілька хвилин до жінки підійшов незнайомець. Він
намагався заспокоїти жінку, але вона заволала ще й на нього і погрожувала
викликом поліції. Незнайомець, залишаючись у повному спокої, відійшов на
декілька кроків і набрав номер 102. Поліція не змусила довго чекати: на щастя,
через 5 хвилин туди підійшли двоє чоловіків у формі. Швидко дізнавшись, що
сталося, вони мовчки і без зайвих слів узяли кошеня й повернули до машини. За
ними пішли і матір із сином. Охоронці порядку дозволили їм сісти до машини і
поїхати з ними. Пізніше виявилося, що їздили вони до ветклініки — пееревірити
кошеня на нявність хвороб. На щастя, їх не виявилось, а перед тим, як відвезти
хлопця і матір додому, поліцейський мовив хлопцеві щось, що змусило його
усміхнутися. Що ж то були за слова? Про це мені розповів дядько, який викликав
поліцію. “Ти можеш приходити до нашого участку і гратися з кошеням. коли
захочеш”.
Робіть добро, і воно повернеться до
вас!
Анна Стрелкова, м. Харків
