У нашій родині усі дуже люблять квіти.
Мама доглядає за квітами у будинку, тато має величезні клумби у дворі, а я з
братом намагаюся допомагати обом. Купувати нові квіти, як ви зрозуміли, для нас
звична справа, але цього разу татова покупка була якоюсь дивною. Але все
по-порядку.
У неділю
ми часто вирушаємо на базар за новими квітами, тому все спочатку було як
завжди. Ми ходили поміж рядами з квітами та все ніяк не могли вибрати нову
красуню для нашої клумби. Аж раптом тато зупинився біля старенької бабусі, яка
продавала іриси. Не довго думаючи, він обрав дві квітки та простягнув гроші
старенькій. Бабуся хотіла дати решту, але тато відмовився, швидко взяв мене за
руку та сказав, що нам вже варто повертатись додому. Відверто кажучи, татова
нова квітка мені зовсім не сподобалась, тим більше, що іриси цього сорту у нас
вже були. Я перекинувся із братом кількома словами, але й він ніяк не міг
второпати, для чого наш тато купив ці квіти. По обіді ми посадили нові квіти,
але я ніяк не міг стримати свою допитливість та запитав у тата про нашу
сьогоднішню дивну покупку. Тато на якусь мить замислився, певно, подумав, як нам
малим краще пояснити і нарешті сказав: «На базарі я побачив, що для тієї бабусі, у якої ми
купили квіти, дуже потрібно було їх
продати. Ці квіти – можливість отримати хоч який-не-який прибуток. Можливо, за
наші гроші вона купить собі необхідні ліки або продукти. Для нас витрачені
кошти – невелика сума, а для неї ці гроші можуть бути конче необхідними. І не
важливо, що у нас такі квіти вже є. Квітів ніколи не буває занадто багато». Ми
ще довго з братом говорили про те, як тато здогадався, що саме у тієї бабусі
потрібно купити квіти.
