Життя… Маленькі успіхи, перші невдачі,
великі плани та реальні можливості… Міркування з приводу його сенсу, формування
пріоритетів, спілкування, підтримка, …
Що робить наше життя кращим? Чи є місце
диву у ньому? Пошук відповідей на ці запитання збив з пантелику не одного
філософа і скептика. А відповідь – поруч. Добро і добрі вчинки, приклади гідні
наслідування, звичайні люди з світлими мріями, які живуть поряд – усе це робить
наше буття світлішим і вселяє надію на краще, робить нас сильнішими і
витривалішими.
Хочу розказати історію одного маленького
хлопчика, яку, можливо, ви уже також знаєте, а дехто почує вперше. Мене вразило
те, як живе і водночас виборює право на
кожний день чуда простий український хлопчина з великим серцем, щирою душею і
надзвичайною жагою до життя.
Ця історія не може залишити байдужим.
Артем Харченко- звичайний хлопець, але з важким онкодіагнозом. Кожен його день
– це чудова нагода показати нам, що не варто опускати рук і втрачати надію, що
навіть з безвихідних ситуацій є вихід. Що
ж особливого, спитаєте ви, у
цьому хлопчині?
Мене як майбутнього медика вражає
статистика. За даними ВООЗ щороку рак діагностують у 10-12 мільйонів пацієнтів,
з яких, на жаль,
8 млн. помирають. Проблема глобальна. Рак є
причиною 15% усіх смертей. Наша країна
займає невтішне місце в статистичних даних. Щодня 450 людей дізнаються
про те, що у них рак. В Україні щороку цю хворобу виявляють в приблизно тисячі
дітей до 17 років. Боляче навіть уявити, скільки горя і зламаних доль. Масштаби
вражають.
Артем Харченко – не просто хлопець з
важким діагнозом, він талановитий бард, пісні якого піднімають бойовий дух
наших захисників на фронті. Незважаючи на важку недугу, він волонтер і
нещодавно вразив ще й тим, що взяв участь у телешоу «Україна має талант». Для
чого це хлопцю, який знесилений боротьбою за кожен день власного життя?
Призовий фонд Артем мріє витратити на купівлю обладнання для онколікарні, щоб
допомогти одужати тисячам хворим дітям, на яких не звертають увагу політики і
можновладці. Адже поки тебе це не стосується – твоя хата з краю?!
Маленький талановитий патріот своїм
вчинком прагне зробити те, до чого не доходять руки дорослим, ламає стереотипи.
Артему лише одинадцять, а я пишаюся тим, що він, мов промінчик сонця, який
пробивається крізь грозові хмари, рішуче крокує до мети:
Сили
добра – не здавайтесь!
Сили
добра - повертайтесь!
І
розмалює нам небо веселка
Після
дощу…
Ці слова пісні Артема Харченка змушують
кожного з нас бути сильнішим, добрішим, щирішим і не лише вірити у диво, а й
прикласти зусилля для того, щоб воно здійснилось. Закликаю всіх долучитись до
доброї справи Артема. Адже один у полі -
не воїн. Не лише хлопцю потрібна наша підтримка(на перемогу у телешоу
хлопець заслуговує, як ніхто інший), її потребують усі онкохворі діти України.
