Я дуже часто
чую прислів"я "Що посієшь- те й пожнеш".
Раніше я розуміла його так:
зробиш щось - і тоді щось матимеш. Якщо ж вдуматись у зміст цих слів, то їх
можна перенести на вчинки людей, добрі чи
погані. Коли людина щира, чемна, доброзичлива, то вона ніколи сама не
зробить зла і не пройде байдуже повз біду чи страждання інших людей.
Саме таким є мій тато .
Якось ми
повертались додому, коли вже стемніло. Попереду йшли мама з двома доньками,
безтурботно про щось розмовляли. Раптом ми почули крик дівчинки. я ще не
встигла зрозуміти, що сталося, як тато миттю кинувся в бік звідки звали на
допомогу. Звуки долітали ніби із-під землі. Виявляється дівчинка впала у
відкритий каналізаційний колодязь, а її мама розгубилася і не знала як допомогти
своїй дитині. Тато підсвітив запальничкою і почав заспокоювати дитину, запитав
як вона себе почуває і зрозумів, що не можна дістати дитину. Він швидко побіг
до найближчого будинку й попросив драбину й кинувся до ями. Тільки так зміг
врятувати дівчинку. Її мама дякувала, плакала з радощів. Ми теж раділи, що все
добре скінчилося. Я пишаюся і хочу бути схожою на нього.
Якщо таких
небайдужих людей буде більше серед нас то й весь світ стане набагато кращим.
Мене цей вчинок надихнув і я нещодавно зробила добру справу - врятувивши
кошенят. І тепер я достоменно зрозуміла слова прислів"я " Що посієшь-
те й пожнеш".
Ніколь Голембіовська, м. Житомир – «Історія
Добра»
