В кожному з нас є добро, просто хтось
його бiльше проявляє, а хтось – менше. Але зараз я вам розповiм про тих, хто i є
самим добром по своїй сутi. Вони звуться Янголами Добра. Згадайте, чи хоч раз
вам безкорисливо допомагала незнайома людина? Тобто, ви до цього нi разу не
зустрiчались, але вона тобi допомогла у складнiй ситуацiї, а потiм просто
зникла? Якщо так, то ви зустрiли Янгола Добра. Вони виглядають як звичайнi
люди, але ведуть себе по-iншому. Вони добрiшi, бiльш терплячi та лагiднiшi, нiж
ми. Але для того щоб розкрити повнiстю, ким вони є, бiльш за все пiдiйде старий
добрий метод –iсторiя.
Моя подруга живе за мiстом у невеличкому
свiтлому будинку. Поруч з ним розташованi такi ж самi охайнi новi хатинки з
доглянутими подвiр’ями, де ростуть квiти, схожi одна на одну як двi краплi
води. Усi з чорними чавунними огорожами та сталевими дверима. Майже кожне
вiконце закривали ажурнi або тяжкi, але несумлiнно гарнi штори. Справжня
iдилiя. Але лише одна домiвка була дуже стара та неохайна. На подвiр’ ї цiєї
будiвлi росли не квiти, а бур’яни, замiсть iзумрудної трави була лише не
облагороджена пожухла дiлянка. Стародавня дерев’яна огорожа, що майже
розвалилася, була єдиним захистом хати, бо петлi, на яких трималися вхiднi
дверi, булиiржавi та поламанi. Старi,
давно не фарбованi, вiкна з безлiччю щiлин у рамi, замiсть нових
пластикових вiкон. Потрiскана фарба на стiнах, що колись мала гарний блакитний
вiдтiнок, давно вже стала брудно-сiрого кольору. Поруч з чистими та бiлими
хатами це особливо кидалося в очi. Але у такому жахливому будинку жила дуже
мила та лагiдна старенька бабуся. Вона завжди була у чистому одязi, але дуже-дуже
старому. Вона не мала можливостi вiдремонтувати дiм, тому що просто не мала на
це грошей. А їх було потрiбно досить багато.
Iось, одного дня, моя подруга
повернулася iз школи додому та, як завжди, попрямувала на кухню. Зазвичай,
удома нiкого не було, бо батьки працювали у цей час. Але сьогоднi моя подруга
застала там батька i мати. Далi вона почула їхню розмову. Батько казав, що цiй
бабусi, якщо вона за мiсяц не вiдремонтує дiм, загрожує штраф вiд мiської
громади у розмiрi кiлькох тисяч гривень в день. Батько намагався договоритися з
сусiдями, щоб усi допомогли чим змогли, але не вийшло. Мати запропонувала
допомогти самим, але батько лише вiдмахнувся – одних їх грошей точно не
вистачить, а робити ремонт так, щоб сподобалося мiськiй громадi…Тим бiльше не вийде.
Вирiшили розiбратися з цим питанням у мiськiй громадi, але завтра та з бабусею…
Через декiлька днiв моя подруга
проходила повз домiвки бабусi з тяжкими думами, бо громада вiдмовилася хоч
трохи допомогти старенькiй. Раптом вона зупинилася та здивованно подивилася на
подвiр’я. Бур’янiв бiльше не було, зате де-iн-де виднiлися зеленiпаростки. Але
бабуся не могла розчистити подвiр’я, бо вона поїхала учора. Подруга, трохи
шокована, пiшла далi. Сусiди вiдмовилися допомагати бабусi, батьки цiлий день
на роботi. Хто ж це?
Протягом трьох тижнiв моя подруга
спостерiгала вiдновлення хати. Хтось облагородив подвiр’я, пофарбував стiни у
бiлий колiр, замiнив вiкна, поставив металевi дверi та нову чавунну огорожу.
Навiть бабуся не знала хто це, бо, виявивши, що їй доведеться платити такi
грошi, поїхала до подруги. Але, дiзнавшись вiд батькiв подруги про ремонт дому,
повернулася.
Того дня, коли мiська громада прийшла
iнспектувати будiвлю, вони побачили охайну та чепурну хатинку бiлого кольору з
новими вiкнами, огорожею та дверима. Рiшення щодо сплати штрафу було скасовано.
Щаслива бабуся навiть не знала кому дякувати, як i нiхто з мешканцiв. Але
пiзнiше виявилося, що група парубкiв, приїхавших до батькiв вiдпочити,
дiзналися про хату та вирiшили допомогти. Їхнi батьки вiдмовилися допомагати
старенькiй, але хлопцi потай брали грошi та iнструменти у багатих батькiв. Ще
трохи пiзнiше виявилося, що парубки їздять по країнi та допомагають людям, якi
опинилися у скрутному становищi. Вони нiчого не просять натомiсть та намагаються
не показуватися. Вони витрачають багато грошей та сил на помiч незнайомим
людям, якi навiть не знають їхнiхiмен.Вони– справжнi Янголи Добра.
Кожен з нас може стати Янголом Добра.
Якщо нема можливостi витрачати грошi на благодiйнiсть – це не страшно, бо це
лише одна сторона добра. Iнша завжди схована в нас, вона проявляється в тому,
щоб не пройти повз людини, котрiй зараз та прямо тут потрiбна помiч, а в тому,
щоб зараз безкорисливо допомогти, а не йти далiiз думкою, що хтось iнший
допоможе. Станьте Янголом Добра.
Яна Стрехніна, м. Запоріжжя
