Моя
сестра Олександра завжди допомагає усім. Навіть незнайомим людям.
Одного разу сталася така історія. Ми гуляли
в парку, розважалися, гралися. Раптом побачили маленьку дівчинку, яка сиділа на
лаві самотня й гірко плакала. Леся підійшла до дівчинки й спитала: «Що з тобою
сталося?» Виявилося, що дівчинка звуть Яся, вона загубилася в парку і не знає,
де шукати своїх батьків.
«Ми знайдемо твоїх батьків!» — вирішила
сестра. І ми вирушили на пошуки батьків дівчинки. Шукали їх ми дуже довго.
Обійшли майже увесь парк, розпитували перехожих. Але без результату… Наша
маленька Яся призналася, що дуже зголодніла. Тоді Леся купила для неї пиріжки
на гроші, що відкладала на купівлю свого улюбленого морозива.
Нарешті ми знайшли схвильованих батьків
дівчинки! Яся кинулася до них, обняла, щось прошепотіла матусі й кудись побігла
... Через кілька хвилин дівчинка повернулася із морозивом у руках. Це було
улюблене морозиво моєї сестри! Так Яся нам віддячила…
Робіть добро іншим й воно повернеться
до вас. Це буде найсправжнісінький подвиг, зробивши який, ви станете й самі
добрішими. Робіть більше таких «подвигів», і цей світ стане добрішим.
Анастасія Гончаренко, м. Харків
